мислене відтворення

1) відтворення

2) розмноження

3) копія, репродукція

4) копіювання, відтворення

5) відновлення (в пам'яті)

6) регенерація, відновлення

7) ек. відтворення, репродукування

* * *

1) відтворення

2) відтворення, розмноження

3) копія, репродукція; естамп; копіювання, відтворення

4) відтворення ( у пам'яті); уявлення ( подумки)

5) cпeц. відновлення, регенерація

6) відтворення

1. n

1) зображення

2) скульптура; статуя

3) образ, подоба; імідж

4) фігура (постать) святого; ікона

5) відображення, відбиття

6) копія, подібність, схожість

7) уявний образ, мислене уявлення

8) літ. образ; метафора

9) втілення, символ; взірець, зразок

10) яскраве зображення, відтворення

2. v

1) зображувати, змальовувати

2) відбивати, віддзеркалювати

3) уявляти собі

4) бути типовим; символізувати (щось)

5) скидатися, бути схожим (на когось)

* * *

1) зображення, образ імідж статуя

2) фiз. зображення; oпт. real image дійсне зображення

3) подоба, копія

4) втілення, символ, зразок

5) лiт. образ; фігура мови

6) яскравий опис, відтворення

7) уявний образ, уявлення, думка

8) престиж, репутація; "імідж"

9) обч. зображення, образ

1) зображувати, відображати

2) відбивати

3) уявляти собі, подумки викликати в уяві

4) описувати (яскраво, образно)

5) бути типовим; символізувати ( що-небудь)

6) бути схожим ( на кого-небудь), нагадувати ( кого-небудь)

МОДЕЛЮВАННЯ - науковий метод непрямого (опосередкованого) дослідження об'єктів пізнання, безпосереднє вивчення яких з певних причин неможливе, ускладнене, неефективне чи недоцільне, через дослідження їхніх моделей - предметних, знакових чи мислених систем, що відповідно відтворюють, імітують чи відображають певні характеристики (властивості, ознаки, принципи внутрішньої організації або функціювання) оригіналів. Як специфічний конструктивно-пізнавальний прийом, своєрідна форма подання процесів і явищ реальності М. відоме з античних часів. У процесі пізнання М. тісно взаємодіє з іншими спеціальними і загальнонауковими методами, зокрема експериментальними. В епоху НТП М. фактично набуло статусу загал ьнонаукового методу пізнання, стало ефективним теоретичним і експериментальним засобом дослідження, чому насамперед сприяли інтенсивні процеси математизації та комп'ютеризації науки. Комп'ютерний (модельно-кібернетичний) експеримент, а згодом його різновид - когнітивна комп'ютерна графіка - набули унікального значення у дослідженні складних процесів і явищ дійсності, верифікації наукових гіпотез, побудові теорій. Користуючись процедурами абстрагування та ідеалізації, М. дає змогу з метою відтворення (у моделі) та дослідження виділяти саме ті характеристики, параметри чи властивості модельованих об'єктів, котрі безпосередньо підлягають вивченню. З появою когнітивних комп'ютерних графічних засобів відкриваються реальні можливості подавати у наочній формі не тільки об'єкти у класичному розумінні і експериментувати з ними, а й виражати з допомогою відповідних наочних моделей ті чи інші гіпотези, ідеї, концепції тощо, досліджувати їх, піддавати верифікації. Загалом процес М. відзначається складною структурою і включає такі основні етапи: постановка проблеми, побудова моделі, її дослідження, екстраполяція отриманих результатів на оригінал. Теоретичну основу М., яке проявляється у різноманітних формах, залежно від сфер застосування і характеру використовуваних моделей, становлять теорії фізичної подібності, фізичної аналогії та ізоморфізму систем. За фізичним характером моделей можуть бути виділені три типи М.: предметне, знакове (інформаційне) і мислене. У тісній взаємодії з іншими методами М. відіграє важливу роль у дослідженні найскладніших процесів та явищ мікро-, макро- і мегасвіту у розкритті їх глибинної суті.